Підвищення рівня знань серед студентів і викладачів з безпеки хвостосховищ
та її законодавчий огляд в Україні

ПЕРШИЙ ТРЕНІНГ

 

Команда проекту провела перший тренінг з безпеки хвостосховищ у НГУ 3-7 жовтня 2016 р. У тренінгах взяли участь викладачі та студенти з чотирьох технічних університетів, розташованих у м. Дніпро, міжнародні та національні експерти, включаючи членів Об'єднаної експертної групи ЄЕК ООН з водних та промислових аварій, представники компетентних органів України на національному та регіональному рівнях. Міжнародні експерти представляли Вірменію, Білорусь, Грузію, Киргизстан, Румунію, Сербію та Швейцарію. Компанія ДТЕК взяла участь у заходах як оператор хвостосховища.

 

Перший тренінг було спрямовано на навчання студентів у галузі безпеки хвостосховищ у контексті глобального досвіду, європейських стандартів та української практики. Тренери проводили навчання студентів щодо практичного застосування методики з безпеки хвостосховищ, вели підготовку викладачів-наставників для подальшого викладання методоки, тестували методику та відповідний навчальний курс,

Тренінг офіційно відкрив ректор НГУ академік Г.Г Пивняк. Він висловив задоволення тим, що представники усіх зацікавлених сторін, а саме державних органів, міністерств, науки та освіти об'єдналися навколо такого важливого екологічного проекту, в якому беруть участь також викладачі та студенти технічних університетів м. Дніпро. Представник Німецького відомства з охорони навколишнього середовища Герхард Вінкельманн-Ойє виступив з вітальним словом і зазначив, що цей міжнародний проект навчить студентів практично застосовувати методику з безпеки хвостосховищ для українських промислових підприємств.

Презентації міжнародних експертів ознайомили учасників тренінгу з практикою експлуатації хвостосховищ у таких країнах, як Білорусь, Сербія, Румунія, Грузія та Вірменія. Міжнародні експерти поділилися своїм досвідом з українськими студентами, науковцями та фахівцями в галузі управління небезпечними об'єктами, обговорили можливі шляхи вирішення цієї спільної проблеми, використовуючи розроблену методику.

Спільно з представником оператора хвостосховища команда проекту висвітлила специфіку ділянки хвостосховища, яка використовуватиметься для практичних занять, у тому числі історію підприємства, технологію зберігання хвостових матеріалів та інфраструктуру. Також в лекціях було висвітлено сутність Контрольного списоку для хвостосховищ та його елементи, порядок і порядок застосування списку, процедура його використання. Таким чином, студенти отримали знання з основних питань методики, включаючи метод індексу небезпеки хвостосховищ, структуру контрольного списку та його практичне застосування.

Перший тренінг включав візит на ділянку хвостосховища, що експлуатується ТЕС, яку працівники компанії та тренери проекту відвідали разом з учнями. Оператор хвостосховища надав відповідну документацію, що дозволило студентам заповнювати контрольний список для хвостосховищ. Чотири групи студентів під керівництвом тренерів та працівників підприємства провели огляд ділянки та елементів хвостосховища, взяли інтерв'ю у працівників підприємства та почали заповнювати контрольний список.

Останні два дні тренінгу студенти заповнювали контрольний список в НГУ, де отримані на об’єкті відповіді були перевірені та уведені в список у електронному форматі. Тренери проаналізували результати візиту до хвостосховища зі студентами та викладачами, після чого студенти заповнили групу запитань "Детальний візуальний огляд" контрольного списку на комп'ютерах відповідно до результатів відвідування об’єкту, використовуючи документацію, надану підприємством.

Після практичних занять студенти представили результати своєї оцінки рівня безпеки хвостосховища, застосовуючи групу запитань "Візуальний огляд" контрольного списку. У подальшому команда проекту подала ці презентації оператору хвостосховища, що полегшило виявлення недоліків безпеки на відвіданому хвостосховищі.

 

Перший тренінг закінчився підведенням підсумків його результатів, перевіркою звітів, аналізом перспектив. Зворотній зв'язок та пропозиції щодо вдосконалення методики та навчальних матеріалів, отриманих під час семінару, були узагальнені та проаналізовані викладачами та тренерами.

 

У якості домашньої роботи студентам було задано пройти онлайн-курс ЄЕК ООН з промислових аварій та підготувати презентації для другого тренінгу. Презентації мали включати компіляцію актуальних тем з інспекції небезпечних об'єктів та огляд того, чого студенти навчились під час тренінгу.

 

Паралельно з першим тренінгом в НГУ відбулося 15-е засідання Об’єднаної групи експертів ЄЕК ООН з водних та промислових аварій.