Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу

Raising Knowledge among Students and Teachers on Tailings Safety
and its Legislative Review in Ukraine

 

Попередній проект з безпеки хвостосховищ
«Підвищення безпеки промислових хвостосховищ на прикладі українських об'єктів»

Вирішуючи екологічні проблеми, пов'язані з ТМФ, німецьке відомство з охорони навколишнього середовища ініціювало проект «Підвищення безпеки промислових хвостосховищ на прикладі українських об'єктів» у 2013 р. Проект був спрямований на розробку Контрольного списку з підвищення безпеки хвостосховищ як інструментарій для компетентних органів та інспекційних установ країн ЄЕК, відповідальних за безпеку об'єктів, де зберігаються небезпечні відходи видобутку корисних копалин.

Методика для хвостосховищ в основному базується на документі "Керівні принципи та належна практика для хвостосховищ» ЄЕК ООН, схваленого Конференцією Сторін Конвенції ЄЕК ООН про транскордонному впливу промислових аварій на своїй п'ятій нараді (Женева, 25-27 листопада 2008 р.) Цей документ оновлено на за рішенням сьомої наради (Стокгольм, 14-16 листопада 2012 р.) Конференції Сторін Конвенції про промислові аварії.

Методика для хвостосховищ була розроблена українською командою проекту, до складу якої входили Григорій Шматков (керівник наукової групи), Дмитро Рудаков (технічний експерт), Юрій Шестак (технічний експерт), Ірина Ніколаєва (технічний менеджер проекту), та пані Катерина Охотник (асистент менеджера технічного проекту). Головним підрядником проекту стала Міжнародна асоціація HCH & Pesticide (IHPA, Данія) на чолі з директором Джоном Війхеном.

Роботою української команди технічно та науково керував Герхард Вінкельман-Ойє (Німецьке відомство з охорони навколишнього середовища). Для підтримки роботи української команди було створено міжнародну координаційну групу, до складу якої входили: Вольфхарт Пол (США), Філіп Пек (Швеція), Ніколай Савов (Швейцарія), Павел Даніхелка (Чехія), Петер Ковач (Угорщина), Золтан Тьорок (Румунія), Ніколае Айтай (Румунія), Тимо Регіна (Фінляндія), Ованес Никогосян (Вірменія), Констатин Бурджанадзе (Грузія), Ірма Гургуліані (Грузія), Адам Ковач (Австрія), Олівер Калуш (Німеччина), Крістоф Кюльс (Німеччина). Члени керуючої групи активно сприяли розробці методики з безпеки хвостосховищ. Крім того, українські експерти з екологічних установ та гірничодобувних компаній були задіяні в роботі над цим проектом і пропонували свої ідеї щодо вдосконалення методики.

 

Етапи проекту

Дати

1.     Остаточне узгодження сторін проекту, створення координаційного комітету міжнародних експертів.

Серпень 2013

2.     Розробка контрольного списку хвостосховищ з опитувальником, оціночною матрицею та каталогом заходів.

Вересеньлистопад 2013

3.     Огляд коментарів експертів до розроблених документів та аналіз українського законодавства та адміністративної ситуації з хвостосховищами.

Грудень 2013 – квітень 2014

4.     Перше тестування контрольного списку хвостосховищ на практиці на об’єкті біля Львова.

13-15 травня 2014

5.     Огляд експертних зауважень до розроблених документів.

Червень липень 2014

6.     Переробка контрольного списку хвостосховищ.

Серпень вересень 2014

7.     Розробка методу оцінки небезпеки хвостосховищ.

Жовтень 2014

8.     Друге тестування контрольного списку хвостосховищ на практиці на об’єкті поблизу Калуша.

04-07 листопада 2014

9.     Огляд зауважень експертів до розроблених документів.

Грудень 2014

10.  Друга переробка контрольного списку хвостосховищ, узагальнення результатів та розробка Методики підвищення безпеки хвостосховищ (Методика для хвостосховищ).

Січень 2015

11.  Розробка «Посібника користувача Методики для хвостосховищ».

Лютий 2015

12.  Професійний переклад усіх проектних документів на німецьку, англійську та російську мови.

Березень 2015

13.  Заключний семінар.

19-20 травня, 2015

 

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЕКТУ

1. Методика підвищення безпеки хвостосховищ (Методика для хвостосховищ)

2. Контрольний список для хвостосховищ з опитувальником, оціночною матрицею та каталогом заходів.

3. Аналіз українського законодавства та адміністративної ситуації щодо хвостосховищ.

Крім того, в командою проекту було розроблено базу даних зі 153 хвостосховищ в Україні та, на основі методу оцінки Індексу небезпеки хвостосховищ, визначено 15 найбільш потенційно небезпечних об'єктів у країні.

Методика для хвостосховищ  містить пояснення щодо теоретичного обґрунтування та практичного застосування контрольного списку; вона містить шаблони для створення звіту з оцінювання безпеки хвостосховищ. Цей документ може бути використано як практичний інструмент для впровадження Керівних принципів з безпеки хвостосховищ ЄЕК ООН та сприяти підвищенню безпеки небезпечних промислових об'єктів, що підпадають під дію Директив 2006/21/ЄС та 2012/18/ЄC.

Сервіси

Розклад

Соціальні мережі

Facebook
YouTube

Інформаційне партнерство

Прес-центр
Закон про вищу освіту
© 2006-2024 Інформація про сайт